Пчолкін Георгій Дмитрович

Завідував кафедрою з 1989 по 1992 р. 

З 1993 р. – доцент, а з 1999 р. – професор кафедри.

Народився 29 квітня 1933 р. в місті Дніпропетровську. Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут у 1957 р.

Трудову діяльність почав на посаді заступника начальника вентиляції на шахті № 6 біс «Брянка» треста Кадієвугілля.

В 1960 р. вступив до аспірантури кафедри «розробки рудних родовищ» ДГІ, а в 1964 р. захистив кандидатську дисертацію та почав працювати асистентом кафедри відкритих гірничих робіт; з 1966 р. – доцент, з 1999 р. – професор кафедри відкритих гірничих робіт НГУ. З 1967 р. заступник завідувача кафедри; а з 1989 по 1992 р. завідувач кафедри ВГР.

Г.Д. Пчолкін брав участь у підготовці стандарту спеціальності «Розробка родовищ корисних копалин» (ОКХ, ККЗ тощо), виконував значну науково-організаційну та методичну роботу на кафедрі відкритих гірничих робіт, як заступник завідувача кафедри і завідувача філії кафедри відкритих гірничих робіт на Костянтинівському вугільному розрізі Державної холдингової компанії «Олександріявугілля», був членом науково-методичної комісії гірничого факультету та науково-методичної ради НГА України, членом науково-методичної комісії з відкритих гірничих робіт при Державному комітеті СРСР з вищої освіти. Зараз Георгій Дмитрович – член вченої ради гірничого факультету та вченої ради НГУ.

Він постійно залучає студентів до наукової роботи, щорічно бере участь у роботі оргкомітету студентських наукових конференцій НГУ і всеукраїнських студентських олімпіад, за що нагороджений Почесними грамотами Міністерства освіти України.

Основні напрями наукових досліджень Г.Д. Пчолкіна: розробка родовищ корисних копалин в складних гірничо-геологічних умовах, теоретичне обґрунтування потокової і циклічно-потокової технологій, комплексне використання корисних копалин. Під його керівництвом було виконано понад 20 науково-дослідних тем за планами держбюджетної і госпдоговірної тематики, рекомендації яких впроваджені у виробництво.

Перші кроки в науці Г.Д. Пчолкіна пов’язані з участю у виконанні наукових програм, присвячених розробці родовищ корисних копалин України, таких як «Основные технические направления и пути рациональной разработки карьерных полей ГОКов Кривбасса», «Строительство и освоение карьеров горно-химического сырья Предкарпатского сероносного бассейна» та ін.

Разом із співробітниками кафедри В.Г. Селяніним, В.С. Ескіним, працівниками інституту «Кривбаспроект» (впершу чергу) В.І. Сербіним, головним інженером Інгулецького ГЗК Ф.К. Олексієвим вирішували питання обґрунтування ЦПТ, її параметрів, способів підготовки нижчерозташованих горизонтів, кроку переносу «концентраційних» горизонтів та перевантажувальних вузлів, переміщення фронту гірничих робіт та ін.

Разом з працівниками Білоруського автозаводу (ген. конструктором З.Л. Сіроткіним) та іншими) працювали над питаннями застосування важковантажних автосамоскидів та автопівпричіпів на ГЗК Кривбасу. Була проведена серія експериментальних досліджень на перших зразках машин, у якій брав участь с.н.с. І.Л. Гуменик.

У подальшому основні наукові роботи були пов’язані з Передкарпатським сірчаним басейном, де Г.Д. Пчолкіну пощастило працювати з видатними гірничими інженерами Ю.З. Шпекторовим, І.Л. Іванніковим, В.Ф. Реутським, Л.Г. Новосадом, Ю.А. Гутманом, М.П. Кужелем, А.М. Косминіним, А.С. Костирко, Я.Ф. Уваровим та багатьма іншими, співробітниками кафедри ВГР Ю.П. Шейко, М.М.  Студінським, А.І. Панасенком, В.І. Прокопенком, М.В. Єфремовим, С.К Молдобаєвим, А.П. Смолою, І.Л. Гумеником.

У той час вирішувалися питання будівництва та експлуатації кар’єрів у складних гірничотехнічних умовах, породах низької стійкості, при впровадженні екскаваторів драглайнів та роторних комплексів, завдяки чому вдалося суттєво скоротити терміни та кошти на будівництва кар’єрів.

В останні роки ще одним важливим науковим напрямом діяльності вченого було обґрунтування можливості будівництва паливно-енергетичного комплексу в королівстві Йорданія, формування і розробка техногенних родовищ з відходів збагачувальних фабрик флюсодоломітної сировини, а також охорона навколишнього середовища.

Г.Д. Пчолкін був членом науково-технічної ради державного об’єднання «Союзсера» та ВНДПІ «Сірка». Неодноразово працював у держкомісіях з оцінки запасів мінеральної сировини Узбекистану, Туркменії, Камчатки, Курильських островів та України. Багато років був позаштатним гірничотехнічним інспектором Львівського гірничого округу.

Під його науковим керівництвом захищено 10 кандидатських дисертацій. Троє з учнів стали докторами технічних наук, професорами.

Неодноразово брав участь в атестації науково-педагогічних працівників як член спеціалізованих рад при Інституті геотехнічної механіки НАН України та Дніпропетровському гірничому інституті, а також як офіційний опонент.

Нагороджений знаком «За отличные успехи в работе» Міносвіти СРСР, «Изобретатель СССР», медалями «Ветеран труда», «Відмінник освіти», «За наукові досягнення» , за внесок в підготовку кадрів для гірничої промисловості відзначений знаком «Шахтарська слава» І, ІІ, ІІІ ступеня, почесними грамотами МЧМ СССР та УССР, відзнаками НГУ, заслужений професор НГУ.   

Має більш ніж 200 наукових, навчально-методичних публікацій та винаходів.